Сертифікація бухгалтерів в Україні: чому це неминуче?

Українська бухгалтерська спільнота сьогодні переживає епоху трансформації, що пов’язано з євроінтеграційними зобов’язаннями України після підписання угоди Угоди про асоціацію з ЄС.
Тож зараз Україна активно розпочала адаптацію національного законодавства до вимог Європейського Союзу, зокрема до положень Директиви 2013/34/EU щодо бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Зокрема, ключовим документом трансформації став Закон України від 15 квітня 2025 року №4353-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення національної системи кваліфікацій», який запровадив поняття професійної кваліфікації та Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій.
Відповідно до Постанови КМУ від 29 жовтня 2025 року №1387 «Деякі питання функціонування Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій», Національне агентство кваліфікацій розпочало роботу над створенням електронної платформи, де міститься інформація про професійні стандарти, кваліфікаційні центри та процедури сертифікації. З 2025 року активно формується база оновлених професійних стандартів, що визначають професійні кваліфікації бухгалтерів.

Тож можна стверджувати, що механізм обов’язкової сертифікації бухгалтерів уже запущено. Звичайно, що Україну ще очікують внесення змін в основні законодавчі акти, визначення категорій фахівців і процедур сертифікації. Проте це питання часу. Саме тому запровадження обов’язкової професійної сертифікації бухгалтерів в Україні є не просто ймовірним сценарієм, а закономірним етапом розвитку професії.

Досвід країн, які вже пройшли шлях євроінтеграції, свідчить: без підтвердженої професійної кваліфікації працювати у сфері бухгалтерського обліку на відповідальному рівні неможливо.

Європейський досвід сертифікації бухгалтерів

У більшості країн Європейського Союзу професія бухгалтера має чіткі кваліфікаційні вимоги.

Так, у Польщі ринок бухгалтерських послуг фактично розділено на технічних виконавців та сертифікованих експертів. Без міжнародних кваліфікацій, таких як ACCA або CIMA, спеціалісти не можуть повноцінно працювати із середнім та великим бізнесом.

У Чехії діє система обов’язкової сертифікації через Палату бухгалтерів. Фахівці, які не мають відповідної ліцензії, не можуть підписувати фінансову звітність.

Країни Балтії запровадили жорсткий контроль за професійною діяльністю бухгалтерів під наглядом міністерств фінансів. Використання послуг несертифікованих фахівців може призвести до значних фінансових санкцій для бізнесу.

У Румунії право на ведення бухгалтерського обліку мають лише члени професійної організації CECCAR, які регулярно підтверджують свою кваліфікацію та проходять безперервне професійне навчання.

Які зміни очікують Україну ?

Український бізнес уже активно переходить на міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), а тому наступним логічним кроком стане впровадження обов’язкової державної або міжнародної сертифікації для головних бухгалтерів та інших ключових фахівців фінансової сфери.

Важливим кроком у цьому напрямі стало набрання чинності у 2025 році сімома професійними стандартами для фахівців у сфері бухгалтерського обліку.

Стандарти розроблені з урахуванням особливостей різних категорій спеціалістів та секторів економіки.

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ОСНАД) затвердив професійні стандарти для:

бухгалтера базового рівня;
дипломованого бухгалтера;
головного бухгалтера великих підприємств та банківських установ.

Міністерство фінансів України, своєю чергою, розробило окремі професійні стандарти для:

бухгалтерів бюджетних установ;
головних бухгалтерів бюджетних установ;
фахівців агропромислового сектору.

Усі зазначені стандарти погоджені Національним агентством кваліфікацій та вже сьогодні створюють нормативну основу для добровільного підтвердження професійної компетентності й проходження сертифікації.

Які наслідки матиме сертифікація для бухгалтерів?

У перспективі український ринок праці може зіткнутися з суттєвим переглядом вимог до бухгалтерських кадрів.

Фахівці, які не матимуть відповідної сертифікації, можуть втратити право на виконання окремих професійних функцій, зокрема підписання фінансової звітності та зайняття керівних посад у сфері бухгалтерського обліку.

Водночас сертифіковані спеціалісти отримають низку переваг:

офіційне підтвердження професійної кваліфікації;
підвищення конкурентоспроможності на ринку праці;
можливість роботи з міжнародними компаніями та інвесторами;
визнання професійної кваліфікації за кордоном;
доступ до ширших кар’єрних перспектив.
Висновок

Сертифікація бухгалтерів — це не додатковий адміністративний тягар, а необхідний інструмент професійного розвитку та адаптації до європейських стандартів ведення бізнесу.

Враховуючи європейський досвід та поточні зміни в українському законодавстві, професійна сертифікація поступово ставатиме невід’ємною частиною бухгалтерської професії. Саме тому інвестувати у власний професійний розвиток варто вже сьогодні, не чекаючи моменту, коли відповідні вимоги стануть обов’язковими на законодавчому рівні.