- 27.01.2023
- Posted by: admin_acc
- Category: Бізнес новини
У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Також у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Статтею 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР встановлено заборону заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст. 24 цього Закону. Це відбувається у разі звільнення працівника, коли йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Водночас отримати грошову компенсацію щорічної відпустки можливо й без звільнення з роботи. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарні дні.
Тобто за бажанням працівника після використання ним за робочий рік, за який надається відпустка, 24-х днів щорічної відпустки, за решту днів невикористаної щорічної відпустки за цей же робочий рік йому може бути виплачена грошова компенсація.
Водночас звертаємо увагу на те, що на період дії воєнного стану призупинено обов’язок роботодавця надавати невикористану щорічну відпустку протягом не більше ніж 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка, а також заборону ненадання щорічної відпустки повної тривалості протягом двох років підряд.