Особливості декларування у 2022 році плати за землю

📃Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу (далі – Кодекс) визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

📌При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

📃Відповідно до п. 286.4 ст. 286 Кодексу, за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

📌У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

‼️Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 Кодексу).

📚Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9).

➡️В зв’язку з прийняттям Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості надходжень» розширено перелік підстав для нарахування земельного податку визначених п. 286.1 ст. 286 Кодексу, зокрема, передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є:

🔹дані державного земельного кадастру;

🔹дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

🔹дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

🔹дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї).

✅Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 значення коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 становить:

🔸для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічних насаджень, сіножатей,пасовищ та перелогів) -1,0;

🔸для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення -1,1.

📌Також, слід зазначити, що порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, доповнено Додатком 59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок» ( у редакції постанови КМУ «Про внесення змін до деяких актів КМУ» від 28.07.2021 № 821), який застосовує кодифікацію цільового використання земель відмінну від тих, що застосовувалися відповідно до наказу Держкомзему від 23.07.2010 № 548 (далі – Наказ № 548). Тобто, класифікатор видів цільового призначення земель, затверджений Наказом № 548 припинив свою дію з 11.08.2021.09:51



Залишити відповідь